Зустріч з учасником АТО

2015-10-13

/Files/images/13.10.15_2.jpg

Макарівська районна дитяча бібліотека щорічно проводить заходи до свята Покрови Пресвятої Богородиці, а цьогоріч до великого православного свята додалося ще й свято захисників України, тому, 13 жовтня працівники закладу на зустріч з учнями Макарівського НВК “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — природничо-математичний ліцей” 5-В та 6-В (класні керівники Л.Барильченко та Я.Мочернюк) запросили учасника АТО, учасника бойових дій, людину, яка була мобілізована до лав Збройних Сил України з перших днів вторгнення північного сусіда на нашу землю, солдата, який на собі відчув страшні реалії війни — Володимира Шиша.

“Головне — це любити свою державу, тоді віднайдуться сили для її захисту від ворогів, поважати своїх батьків і любити найдорожчих людей. Війна — це коли спочатку стає дуже страшно, коли ти бачиш, як на твоїх очах помирають, ті з ким ти плі-о-пліч тримав оборону, руйнується все від будівель, асфальту під твоїми ногами до твоєї свідомості, а потім все звикається і стає реалією твого буття на фронті” - такими словами розпочав розмову Володимир. В його промові відчувалася сила, мужність, пройдений шлях, а в очах видні були спогади і ті емоційні рани, які залишаться з ним назавжди.

“Основна маса населення сходу — це населення російського походження, люди старшого віку особливо вороже налаштовані до українських військових, і мають проросійські погляди, а от молоді жителі ставляться з розумінням і підтримкою до нашої армії. В моїй бригаді було 4 тис. військових, а залишилося в живих близько 30%. 72 бригада робила зачистки в Маріуполі, населених пунктах в напрямку — Амвросіївка — Старобешеве — Тельманове і далі до Донецька. Були і в Донецькому аеропорту, особисто я пробув там 2 дні, забираючи наших хлопців”.

Учнів дуже зацікавили питання укомплектованості українських військ, їхнього забезпечення в одязі, продуктах харчування, зброї, медикаментах, технічних пристроях, військовій техніці, як солдати живуть на фронті, чи співпадає інформація, яка лунає з екранів телевізорів та пишеться в газетах з тим, що є в дійсності, ставлення українських військових до полонених з російської сторони і навпаки, провокацій як з боку місцевого населення, так і сепаратистів. Всі ці питання та безліч інших задавалися з великим запалом і швидкістю. На деякі з них Володимир відповідав коротко, на деякі довше, пояснюючи і наводячи приклади, окрема інформація залишалася таємницею, адже є речі, про які говорять тільки на рівні військових, не надаючи цьому широкого розголосу.
“Проте навіть там, у земному пеклі були моменти, коли ми читали книги, слухали музику. Завдяки волонтерам отримували все необхідне у нашому побуті”.

На одне з питань учня: “А коли ви встигали копати бліндажі, адже постійно йшли бої?” -, на що Володя відповів: ”Там вони копаються дуже швидко і згадується все, що вмів і блискавично вчишся, тому що потрібно, задля збереження свого життя і життя своїх побратимів — братів, бо саме там ми відчули цінність людських відносин і підтримки”.

І на останок зустрічі Володимир Шиш звернувся до дітей з теплими словами — настановами як молодий батько: “Не цурайтеся рідного краю, рідної країни. Ви підростете, станете сильними і будете захищати духовно чи політично, як у кого доля складеться, але вже не у воєнних діях, а у мирній державі.Тому що війна скінчиться, а ви пам'ятатимете, що коли ти цінуєш те, що маєш, бережеш і оберігаєш його, то ніякий ворог не подумає подивитися в твою сторону, адже навіть, коли нас сотня протистоїть тисячної армії, в неї немає шансів перемогти, бо перемога здобувається вірою, мужністю, хоробрістю, і в кінці-кінців любов'ю, яка живе у серці кожного патріота”.
З вдячністю за тепле спілкування, директор районної центральної бібліотечної системи та працівники дитячої бібліотеки привітали Володимира з наступаючим святом Покрови та Днем захисника України і вручили йому квіти та солодкий подарунок, а потім всі учасники заходу зробили спільне фото на згадку про зустріч зі своїм земляком, захисником нашої держави.

Кiлькiсть переглядiв: 179

Коментарi